Вплив родіоли рожевої на показники рівнів ядерного фактора каппа-В та фактора некрозу пухлини альфа після проведення високоінтенсивних тренувань
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.07Ключові слова:
родіола рожева, пошкодження м’язів внаслідок фізичних навантажень, запалення, здоров’яАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було проаналізувати вплив родіоли рожевої на показники рівнів ядерного фактора каппа В (NF-kB) та фактора некрозу пухлини альфа (TNF-α) після проведеннявисокоінтенсивних тренувань.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося за допомогою експериментального методу із застосуванням передтестового та післятестового групового планування. В якості учасників дослідження було залучено 20 здорових осіб чоловічої статі. Їхній середній вік становив 19 років, і на даний момент вони є студентами закладів вищої освіти. Учасників було цілеспрямовано відібрано та розподілено на дві групи. В одній групі призначали плацебо (вік = 19,60 ± 0,69), в той час як інша була віднесена до медикаментозної групи, яка отримувала родіолу рожеву в дозуванні 500 мг (вік = 19,30 ± 0,82). Процес дослідження розпочався зі збору даних суб’єктів дослідницького експерименту в перший день його проведення. Після цього учасникам було запропоновано провести розминку перед виконанням високоінтенсивного фізичного тренування, яке включало в себе такі фізичні вправи, як ходьба з випадами, нахили зі штангою на плечах, або як ще називають – вправа “GoodMorning” (тренування з обтяженням) та розгинання ніг. Тренування проводилося протягом 4 підходів з перервою на відновлення тривалістю 1 хвилина між підходами. Інтенсивність тренування контролювали за допомогою датчика частоти серцевих скорочень Polar H9. На другий день (через 24 години після тренування) у всіх досліджуваних осіб було відібрано зразки крові. Ці результати розглядалися як дані передтестового моніторингу для розрахунку показників рівнів NF-kB та TNF-α. На наступному етапі дослідження учасники отримували плацебо та родіолу рожеву відповідно до попередньо визначених груп. На третій день (через 48 годин після тренування) в учасників дослідження повторно було відібрано зразки крові. Забір крові проводився вже після завершення тренування з метою визначення післятестових даних. Наступна процедура включала аналіз зразків крові в лабораторії із застосуванням імунологічного методу дослідження ELISA. Крім того, для проведення статистичного аналізу цього дослідження використовувалося програмне забезпечення SPSS.
Результати. Результати дослідження показали, що в групі осіб, які приймали плацебо, не виявлено суттєвої різниці в показниках рівнів NF-kB у сироватці крові, тоді як у учасників, які отримували родіолу рожеву, спостерігалося помітне зниження рівня NF-kB у сироватці крові. До того ж, в обох групах відзначалося істотне зниження рівня TNF-α у сироватці крові.
Висновки. Підсумовуючи, можна стверджувати, що прийом родіоли рожевої у дозі 500 мг/добу потенційно сприяє зниженню рівня NF-kB. Водночас, в обох групах спостерігалося зниження рівня TNF-α у сироватці крові. Отже, рекомендується провести подальші дослідження щодо вивчення впливу родіоли рожевої на інші маркери запалення, включаючи інтерлейкін-10 (IL-10) та інтерлейкін-1β (IL-1β), а також біомаркери пошкодження м’язів, такі як креатинкіназа.
Завантаження
Посилання
Hung, B.-L., Sun, C.-Y., Chang, N.-J., & Chang, W.-D. (2021). Effects of Different Kinesio-Taping Applications for Delayed Onset Muscle Soreness after High-Intensity Interval Training Exercise: A Randomized Controlled Trial. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2021, 1-10. https://doi.org/10.1155/2021/6676967 DOI: https://doi.org/10.1155/2021/6676967
Amalraj, A., Divya, C., & Gopi, S. (2020). The Effects of Bioavailable Curcumin (Cureit) on Delayed Onset Muscle Soreness Induced By Eccentric Continuous Exercise: A Randomized, Placebo-Controlled, Double-Blind Clinical Study. Journal of Medicinal Food, 23(5), 545-553. https://doi.org/10.1089/jmf.2019.4533 DOI: https://doi.org/10.1089/jmf.2019.4533
Ayubi, N., Purwanto, B., Rejeki, P. S., Kusnanik, N. W., Herawati, L., Komaini, A., Mutohir, T. C., Nurhasan, N., Al Ardha, M. A., & Firmansyah, A. (2022). Effect of acute omega 3 supplementation reduces serum tumor necrosis factor-alpha (TNF-a) levels, pain intensity, and maintains muscle strength after high-intensity weight training. Retos, 46, 677-682. https://doi.org/10.47197/retos.v46.93720 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v46.93720
Ayubi, N. (2022). Acute effects of n-3 polyunsaturated fatty acids (PUFAs) reducing tumor necrosis factor-alpha (TNF-a) levels and not lowering melondialdehyde (MDA) levels after anaerobic exercise. Journal of Biological Regulators and Homeostatic Agents, 36(1). https://doi.org/10.23812/21-468-A
Zinatizadeh, M. R., Schock, B., Chalbatani, G. M., Zarandi, P. K., Jalali, S. A., & Miri, S. R. (2021). The Nuclear Factor Kappa B (NF-kB) signaling in cancer development and immune diseases. Genes & Diseases, 8(3), 287-297. https://doi.org/10.1016/j.gendis.2020.06.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.gendis.2020.06.005
Park, M., & Hong, J. (2016). Roles of NF-κB in Cancer and Inflammatory Diseases and Their Therapeutic Approaches. Cells, 5(2), 15. https://doi.org/10.3390/cells5020015 DOI: https://doi.org/10.3390/cells5020015
Ezike, T. C., Okpala, U. S., Onoja, U. L., Nwike, C. P., Ezeako, E. C., Okpara, O. J., Okoroafor, C. C., Eze, S. C., Kalu, O. L., Odoh, E. C., Nwadike, U. G., Ogbodo, J. O., Umeh, B. U., Ossai, E. C., & Nwanguma, B. C. (2023). Advances in drug delivery systems, challenges and future directions. Heliyon, 9(6), e17488. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e17488 DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e17488
Mahesh, G., Anil Kumar, K., & Reddanna, P. (2021). Overview on the Discovery and Development of Anti-Inflammatory Drugs: Should the Focus Be on Synthesis or Degradation of PGE2? Journal of Inflammation Research, Volume 14, 253-263. https://doi.org/10.2147/JIR.S278514 DOI: https://doi.org/10.2147/JIR.S278514
Tsagareli, M. G., Tsiklauri, N., Nozadze, I., & Gurtskaia, G. (2012). Tolerance effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs microinjected into central amygdala, periaqueductal grey, and nucleus raphe: Possible cellular mechanism. Neural regeneration research, 7(13), 1029-1039. https://doi.org/10.3969/j.issn.1673-5374.2012.13.010
Ivanova Stojcheva, E., & Quintela, J. C. (2022). The Effectiveness of Rhodiola rosea L. Preparations in Alleviating Various Aspects of Life-Stress Symptoms and Stress-Induced Conditions—Encouraging Clinical Evidence. Molecules, 27(12), 3902. https://doi.org/10.3390/molecules27123902 DOI: https://doi.org/10.3390/molecules27123902
Li, Y., Pham, V., Bui, M., Song, L., Wu, C., Walia, A., Uchio, E., Smith-Liu, F., & Zi, X. (2017). Rhodiola rosea L.: An Herb with Anti-Stress, Anti-Aging, and Immunostimulating Properties for Cancer Chemoprevention. Current Pharmacology Reports, 3(6), 384-395. https://doi.org/10.1007/s40495-017-0106-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s40495-017-0106-1
Bernatoniene, J., Jakstas, V., & Kopustinskiene, D. M. (2023). Phenolic Compounds of Rhodiola rosea L. as the Potential Alternative Therapy in the Treatment of Chronic Diseases. International Journal of Molecular Sciences, 24(15), 12293. https://doi.org/10.3390/ijms241512293 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms241512293
Nanavati, K., Rutherfurd-Markwick, K., Lee, S. J., Bishop, N. C., & Ali, A. (2022). Effect of curcumin supplementation on exercise-induced muscle damage: A narrative review. European Journal of Nutrition, 61(8), 3835-3855. https://doi.org/10.1007/s00394-022-02943-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s00394-022-02943-7
Jameson, T. S. O., Pavis, G. F., Dirks, M. L., Lee, B. P., Abdelrahman, D. R., Murton, A. J., Porter, C., Alamdari, N., Mikus, C. R., Wall, B. T., & Stephens, F. B. (2021). Reducing NF-κB Signaling Nutritionally is Associated with Expedited Recovery of Skeletal Muscle Function After Damage. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 106(7), 2057-2076. https://doi.org/10.1210/clinem/dgab106 DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgab106
Paulsen, G., Crameri, R., Benestad, H. B., Fjeld, J. G., Mørkrid, L., Hallén, J., & Raastad, T. (2010). Time Course of Leukocyte Accumulation in Human Muscle after Eccentric Exercise. Medicine & Science in Sports & Exercise, 42(1), 75-85. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e3181ac7adb DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e3181ac7adb
Hody, S., Croisier, J.-L., Bury, T., Rogister, B., & Leprince, P. (2019). Eccentric Muscle Contractions: Risks and Benefits. Frontiers in Physiology, 10, 536. https://doi.org/10.3389/fphys.2019.00536 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2019.00536
Nonnenmacher, Y., & Hiller, K. (2018). Biochemistry of proinflammatory macrophage activation. Cellular and Molecular Life Sciences, 75(12), 2093-2109. https://doi.org/10.1007/s00018-018-2784-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s00018-018-2784-1
Jia, X., Zhang, K., Feng, S., Li, Y., Yao, D., Liu, Q., Liu, D., Li, X., Huang, J., Wang, H., & Wang, J. (2023). Total glycosides of Rhodiola rosea L. attenuate LPS-induced acute lung injury by inhibiting TLR4/NF-κB pathway. Biomedicine & Pharmacotherapy, 158, 114186. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2022.114186 DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2022.114186
Xue, H., Li, P., Luo, Y., Wu, C., Liu, Y., Qin, X., Huang, X., & Sun, C. (2019). Salidroside stimulates the Sirt1/PGC-1α axis and ameliorates diabetic nephropathy in mice. Phytomedicine, 54, 240-247. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2018.10.031 DOI: https://doi.org/10.1016/j.phymed.2018.10.031
Gao, H., Peng, L., Li, C., Ji, Q., & Li, P. (2020). Salidroside Alleviates Cartilage Degeneration Through NF-κB Pathway in Osteoarthritis Rats. Drug Design, Development and Therapy, Volume 14, 1445-1454. https://doi.org/10.2147/DDDT.S242862 DOI: https://doi.org/10.2147/DDDT.S242862
Lee, Y., Jung, J.-C., Jang, S., Kim, J., Ali, Z., Khan, I. A., & Oh, S. (2013). Anti-Inflammatory and Neuroprotective Effects of Constituents Isolated from Rhodiola rosea. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2013, 1–9. https://doi.org/10.1155/2013/514049 DOI: https://doi.org/10.1155/2013/514049
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Gigih Siantoro, Bayu Agung Pramono, Andri Suyoko, Fajar Eka Samudra, Bhekti Lestari, Waristra Tyo Nirwansyah, Ariesia Dewi Ciptorini, Raden Roro Shinta Arisanti, Novadri Ayubi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
