Застосування здобувачами вищої освіти з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми установки для контролю у 10-метровому тесті ходьби
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.12Ключові слова:
здобувачі вищої освіти з інвалідністю, вибухова черепно-мозкова травма, фізичне виховання, тестування, інклюзія, контроль, автентичністьАнотація
Мета дослідження – визначити ступінь автентичності у 10-метровому тесті ходьби, реалізованого з використанням розробленої програмованої установки контролю відновлення функцій функціональної рухливості, ходи та стану вестибулярного апарату у здобувачів вищої освіти з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми.
Maтеріал та методи. 39 студентів І курсу з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми. Використано такі методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, метод технічного моделювання, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні застосовано 10-метровий тест ходьби.
Результати. Результатом нашого дослідження стала розробка з використанням інформаційних систем та мереж програмованої установки для реалізації 10-метрового тесту ходьби, який застосовується для контролю відновлення функцій функціональної рухливості, ходи та стану вестибулярного апарату у студентів з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми. Основою установки стала мережа сенсорів, яку організували на базі мікроконтролерної платформи Arduino. Для фіксації результатів по дистанції проходження тесту було розміщено акустичні, оптичні датчики, датчики дальності, наближення, присутності та положення у просторі. Датчики, отримавши інформаційний сигнал про проходження тесту передають його на контролер. У контролері інформація індифікується, обробляється, обчислюється та передається на персональний комп’ютер, де відображаються на екрані та відтворюються графічно. Програмне забезпечення реалізує супроводження впродовж усього тесту, ефективність обробки даних, обчислення необхідних параметрів та їхнє зберігання. Обробка даних здійснюється з використанням систем аналізу зображень на основі нейромереж. За результатами тестування та кореляційного аналізу було установлено показники міри автентичності використаних тестів, які відрізнялись засобами вимірювання результатів. Рівень коефіцієнта кореляції значень тестової надійності та валідності у разі фіксації результатів тестування з використанням секундоміра перебував не межі “низької” та “прийнятної”, у другому, коли фіксували результати програмованою установкою контролю, – досягав рівня “високий”.
Висновки. Використанням у практичній роботі інклюзивного фізичного виховання розробленої програмованої установки контролю забезпечують зручність, функціональність, об’єктивність та достовірність контролю у процесі реабілітації здобувачів вищої освіти з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми. Що підтверджується отриманими в процесі експерименту значень міри автентичності тесту у разі фіксації результатів розробленою програмованою установкою.
Завантаження
Посилання
Dzyak, L.A., Mizyakina, K.V., Shulga, O.O., & Suk, В.М. (2023). Protection of the brain with post-traumatic combat injuries. Medical newspaper “Health of Ukraine of the 21st Century”, 5-6, 541-542. https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2023/ZU_5-6_2023/ZU_5-6_2023_32-33.pdf [in Ukrainian].
U.S. Department of Veterans Affairs. Office of Research and Development, Veterans Health Administration. (2007). Single-topic issue on TBI and polytrauma. J Rehabil Res Dev, 44(7).
Chapman, J.C., & Diaz-Arrastia, R. (2014). Military traumatic brain injury: a review. Alzheimers Dement, 10, S97-S104. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jalz.2014.04.012
Mac Donald, C.L., Johnson, A.M., Wierzechowski, L., Kassner, E., Stewart, T., Nelson, E.C., Werner, N.J., Zonies, D., Oh, J., Fang, R., & Brody, D.L. (2014). Prospectively assessed clinical outcomes in concussive blast vs nonblast blast TBI among evacuated US military personnel. JAMA Neurol, 71(8), 994-1002. https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2014.1114 DOI: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2014.1114
VA research on Traumatic Brain Injury (TBI). (2019). DVBIC: Defense and Veterans Brain Injury Center. https://www.research.va.gov/topics/tbi.cfm
Blavt, O., & Gurtova, T. (2023). Postural Control Development of Students with Disabilities in the Process of Inclusive Physical Education. Journal of Learning Theory and Methodology, 4(3), 88-94. https://doi.org/10.17309/jltm.2023.3.03 DOI: https://doi.org/10.17309/jltm.2023.3.03
Hellweg, S., & Johannes, S. (2008). Physiotherapy after traumatic brain injury: A systematic review of the literature. Brain Injury, 22(5), 365-373. https://doi.org/10.1080/02699050801998250 DOI: https://doi.org/10.1080/02699050801998250
Rekaa, Н., Hanisch, Н., & Ytterhus, В. (2019). Inclusion in Physical Education: Teacher Attitudes and Student Experiences. A Systematic Review. International Journal of Disability, Development and Education, 66(1), 36-55. DOI: https://doi.org/10.1080/1034912X.2018.1435852
Haarbauer-Krupa, J., Pugh, M.J., Prager, E.M., Harmon, N., Wolfe, J., & Yaffe, K. (2021). Epidemiology of Chronic Effects of Traumatic Brain Injury. J Neurotrauma, 38(23), 3235-3247. https://doi.org/10.1001/10.1089/neu.2021.0062 DOI: https://doi.org/10.1089/neu.2021.0062
Bramlett, H.M., & Dietrich, W.D. (2015). Long-term consequences of traumatic brain injury: current status of potential mechanisms of injury and neurological outcomes. J. Neurotrauma, 32, 1834-1848. DOI: https://doi.org/10.1089/neu.2014.3352
Wise, E.K., Hoffman, J.M., Powell, J.M., Bombardier, C.H., & Bell, K.R. (2012) Benefits of exercise maintenance after traumatic brain injury. Archives of physical medicine and rehabilitation, 93(8), 1319-23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2012.05.009
Physical Activity Guidelines for Traumatic Brain Injury https://www.physio-pedia.com/Physical_Activity_Guidelines_for_Traumatic_Brain_Injury?utm_source=physiopedia&utm_medium=related_articles&utm_campaign=ongoing_internal
Fulk, G.D., & Nirider, C.D. (2014). Traumatic brain injury. In: O’Sullivan S. B., Schmitz T. J., Fulk G. D., editors: Physical rehabilitation. 6th edition, Philadelphia:FA Davis Co.
Kuntjoro, B.F.T., Soegiyanto, S., Setijono, H., & Suhiharto, S. (2022). Inclusion of students with disability in physical education: analysis of trends and best practices. AJPESH, 2(2), 88-94. DOI: https://doi.org/10.15294/ajpesh.v2i2.64840
Page, А., Anderson, J. & Charteris. J. (2021). Including students with disabilities in innovative learning environments: a model for inclusive practices. International Journal of Inclusive Education, 3. https://doi.org/10.1080/13603116.2021.1916105 DOI: https://doi.org/10.1080/13603116.2021.1916105
Blavt, O., Iedynak, G., Pereverzieva, S., Holub, V., & Melnyk, S. (2023). Increasing the Reliability of Test Control Using Information Technologies in Inclusive Physical Education. Physical Education Theory and Methodology, 23(4), 607-613. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.4.16 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.4.16
Pellerin, S., Wilson, W. J., & Haegele, J. A. (2022). The experiences of students with disabilities in self-contained physical education. Sport, Education and Society, 27(1), 14-26.https://doi.org/10.1080/13573322.2020.1817732 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2020.1817732
Blavt, O., Chaplinskyі, R., Prozar, M., Pityn, M., Helzhynska, T., Dmytruk, V., Hrebik, O., & Kovalchuk, V. (2023). The Efficiency of the Application of Electronic Techniques in the Control of Dynamic Balance in the Process of Inclusive Physical Education. Physical Education Theory and Methodology, 23(5), 770-776. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.5.16 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.5.16
Mykytyuk, Z., Blavt, O., Hnatchuk, Ya., Stechkevych, O., & Helzhynska, T. (2022). Intensification of Back Muscle Strength Testing in Physical Education of Students by Applying Information and Communication Technologies. Physical Education Theory and Methodology, 22(2), 216-222. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.10 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.10
Varga, A., & Révész, L. (2023). Impact of applying information and communication technology tools in physical education classes. Informatics, 10, 20. https://doi.org/10.3390/ informatics10010020 DOI: https://doi.org/10.3390/informatics10010020
Gupta, R. (2021). Information and Communication Technology in Physical Education. Friends Publications.
Gafner, S.C., & Bruyneel, A.-V. (2022). Test de 10 mètres de marche. Kinésithérapie, la Revue, 22, 248-249. https://doi.org/10.1016/j.kine.2022.05.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.kine.2022.05.001
de Baptista, C.R.J.A., Vicente, A.M., Souza, M.A., Cardoso, J., Ramalho, V.M., & Mattiello-Sverzut, A.C. (2020). Methods of 10-Meter Walk Test and Repercussions for Reliability Obtained in Typically Developing Children. Rehabil Res Pract, 20, 4209812. https://doi.org/10.1155/2020/4209812 DOI: https://doi.org/10.1155/2020/4209812
Unver, B., Baris, R.H., Yuksel, E., Cekmece, S., Kalkan, S., & Karatosun, V. (2017). Reliability of 4-meter and 10-meter walk tests after lower extremity surgery. Disabil Rehabil, 39(25), 2572-2576. https://doi.org/10.1080/09638288.2016.1236153 DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2016.1236153
Physiopedia: 10 Metre Walk Test. Available at: https://www.physio-pedia.com/10_Metre_Walk_Test
Denby, E., Murphy, D., Busuttil, W., Sakel, M., & Wilkinson, D. (2020). Neuropsychiatric outcomes in UK military veterans with mild traumatic brain injury and vestibular dysfunction. J. Head Trauma Rehabil, 35, 57-65. DOI: https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000468
Capizzi, A., Woo, J., & Verduzco-Gutierrez, M. (2020). Traumatic brain injury: an overview of epidemiology, pathophysiology, and medical management. Med. Clin. North Am, 104, 213-238 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.11.001
Nelson, N.W., Davenport, N.D., Sponheim, S.R., & Anderson, C.R. (2015). Blast-Related Mild Blast TBI: Neuropsychological Evaluation and Findings. In: Kobeissy FH, editor. Brain Neurotrauma: Molecular, Neuropsychological, and Rehabilitation Aspects. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis
Bryden, D. W., Tilghman, J. I., & Hinds, S. R. (2019). Blast-Related Traumatic Brain Injury: Current Concepts and Research Considerations. Journal of Experimental Neuroscience, 13, 117906951987221. https://doi.org/10.1177/1179069519872213 DOI: https://doi.org/10.1177/1179069519872213
DePalma, R.G. (2015). Combat TBI: History, Epidemiology, and Injury Modes. In: Kobeissy FH, editor. Brain Neurotrauma: Molecular, Neuropsychological, and Rehabilitation Aspects. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. DOI: https://doi.org/10.1201/b18126-3
Corwin, D.J., Wiebe, D.J., Zonfrillo, M.R., Grady, M.F., Robinson, R.L, Goodman, A.M., & Master, C.L. (2015). Vestibular deficits following youth concussion. J. Pediatr, 166, 1221-1225. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2015.01.039
Briskin, Y., Odinets, Т., Pityn, М. (2015). Influence of the problem-oriented program of physical rehabilitation on the type of attitude to the disease in women with postmastektomy syndrome. Journal of Physical Education and Sport, 16(1), 33-37. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.01006 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2016.01006
Mykytyuk, Z.M., Barylo, Н.І., Kremer, І.Р., Kachurak, Y.M. & Shymchyshyn, O.Y. (2024). Sensitive liquid crystal composites for optical sensors. Molecular Crystals and Liquid Crystals, 768(2), 1-8, https://doi.org/10.1080/15421406.2023.2235865 DOI: https://doi.org/10.1080/15421406.2023.2235865
Mykytyuk, Z., Blavt, O., Kachurak, Y., Stadnyk, V., Gurtova, Т, Diskovskyi, І, & Barylo, N. (2022). Hardware and software system for control of complex sensorimotor response and coordination parameters during physical training. Advanced trends in radioelectronics, telecommunications and computer engineering: proceedings 16th International conference (IEEE TCSET), 606-609. DOI: https://doi.org/10.1109/TCSET55632.2022.9766915
Congressional Research Service. (2019). The Individuals with Disabilities Education Act (IDEA), Part B: Key statutory and regulatory provisions. CRS Report. https://crsreports.congress.gov/product/pdf/R/R41833
Blavt, O., Bodnar, A., Mykhalskyi, A., Gurtova, T., & Tsovkh, L. (2023). Application of Electronic Means in Endurance Coordination Testing of Students with Disabilities Who are War Veterans. Physical Education Theory and Methodology, 23(3), 397-403. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.12 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.12
Blavt, O., Iedynak, G., Galamanzhuk, L., Zhygulova, E., Mykhalskа, Yu., Khomych, A., & Sovtisik, D. (2023). Test Control of Inclusive Physical Education: Assessment Using the Newest Electronics. Physical Education Theory and Methodology, 23(6), 940-946. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.17 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.17
Cuthbert, J.P., Staniszewski, K., Hays, K., Gerber, D., Natale, A., & O’Dell, D. (2014). Virtual reality-based therapy for the treatment of balance deficits in patients receiving inpatient rehabilitation for traumatic brain injury. Brain Inj. 28(2), 181-8. https://doi.org/10.3109/02699052.2013.860475 DOI: https://doi.org/10.3109/02699052.2013.860475
Xiang, L., Bansal, S., Wu, A. Y., & Roberts, T.L. (2022). Pathway of care for visual and vestibular rehabilitation after mild traumatic brain injury: a critical review. Brain Injury, 36(8), 911-920. https://doi.org/10.1080/02699052.2022.2105399 DOI: https://doi.org/10.1080/02699052.2022.2105399
Maas, A.I., Stocchetti, N., & Bullock, R. (2008). Moderate and severe traumatic brain injury in adults. The Lancet. Neurology, 7(8), 728-741. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(08)70164-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(08)70164-9
Merritt, V.C., Lange, R.T., & French, L.M. (2015). Resilience and symptom reporting following mild traumatic brain injury in mil-itary service members. Brain Injury, 29(11), 1325-1336. https://doi.org/10.3109/02699052.2015.1043948 DOI: https://doi.org/10.3109/02699052.2015.1043948
Johnson, L., Williams, G., Sherrington, C., Pilli, K., Chagpar, S., Auchettl, A., Beard, J., Gill, R., Vassallo, G., Rushworth, N., Tweedy, S., Simpson, G., Scheinberg, A,, Clanchy, K., Tiedemann, A, & Hassett, L. (2023). The effect of physical activity on health outcomes in people with moderate-to-severe traumatic brain injury: a rapid systematic review with meta-analysis. BMC Public Health, 9, 23(1), 63. https://doi.org/10.1186/s12889-022-14935-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-022-14935-7
Bland, D.C., Zampieri, C., & Damiano, D.L. (2011) Effectiveness of physical therapy for improving gait and balance in individuals with traumatic brain injury: A systematic review. Brain Injury, 25, 7-8, 664-679. DOI: https://doi.org/10.3109/02699052.2011.576306
Fure, S.C., Howe, E.I., Andelic, N., Brunborg, C., Sveen, U., Røe, C., Rike, P. O., Olsen, A., Spjelkavik, Ø., Ugelstad, H., & Lu, J. (2021). Cognitive and vocational rehabilitation after mild-to-moderate traumatic brain injury: a randomised controlled trial. Annals of physical and rehabilitation medicine, 1, 64(5). DOI: https://doi.org/10.1016/j.rehab.2021.101538
Brooks, D., Parsons, J., Hunter, J.P., Devlin, M., & Walker, J. (2001) The 2-minute walk test as a measure of functional improvement in persons with lower limb amputation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 82(10), 1478-1483. DOI: https://doi.org/10.1053/apmr.2001.25153
Bellet, R.N., Adams, L., & Morris, N.R. (2012). The 6-minute walk test in outpatient cardiac rehabilitation: validity, reliability and responsiveness--a systematic review. Physiotherapy, 98(4), 277-86. https://doi.org/10.1016/j.physio.2011.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2011.11.003
Hanson, L.C., McBurney, H., & Taylor, N.F. (2012). The retest reliability of the six-minute walk test in patients referred to a cardiac rehabilitation programme. Physiother Res Int, 17(1), 55-61. https://doi.org/10.1002/pri.513 DOI: https://doi.org/10.1002/pri.513
Casillas, J.M., Hannequin, A., Besson, D., Benaïm, S., Krawcow, C., Laurent, Y., & Gremeaux, V. (2013). Walking tests during the exercise training: specific use for the cardiac rehabilitation. Ann Phys Rehabil Med, 56(7-8), 561-75. https://doi.org/10.1016/j.rehab.2013.09.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rehab.2013.09.003
Yuksel, E., Unver, B., Kalkan, S., & Karatosun, V. (2021). Reliability and minimal detectable change of the 2-minute walk test and Timed Up and Go test in patients with total hip arthroplasty. Hip Int, 31(1), 43-49. https://doi.org/10.1177/1120700019888614 DOI: https://doi.org/10.1177/1120700019888614
SCIREPROJECT Available at: https://scireproject.com/about-scire-project/
Pizzato, T.M., de Jesus, C.R., & de Baptista, A. (2016). Prediction of Loss of Gait in Duchenne Muscular Dystrophy Using the Ten Meter Walking Test Rates. Journal of Genetic Syndromes & Gene Therapy, 7(4), 1000306. https://doi.org/10.4172/2157-7412.1000306 DOI: https://doi.org/10.4172/2157-7412.1000306
Tyson, S., & Connell, L. (2009). The psychometric properties and clinical utility of measures of walking and mobility in neurological conditions: a systematic review. Clin Rehabil, 23(11), 1018-1033. DOI: https://doi.org/10.1177/0269215509339004
Smith-Turchyn, J., Adams, S. C., & Sabiston, C. M. (2021). Testing of a Self-administered 6-Minute Walk Test Using Technology: Usability, Reliability and Validity Study. JMIR Rehabilitation and Assistive Technologies, 8(3), e22818. https://doi.org/10.2196/22818 DOI: https://doi.org/10.2196/22818
Sawers, A., Kim, J., Balkman, G., & Hafner, B.J. (2020). Interrater and Test-Retest Reliability of Performance-Based Clinical Tests Administered to Established Users of Lower Limb Prostheses. Phys Ther, 100(7), 1206-1216. https://doi.org/10.1093/ptj/pzaa063 DOI: https://doi.org/10.1093/ptj/pzaa063
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Oksana Blavt, Lesia Galamanzhuk, Mykhailo Huska, Gennadii Iedynak, Maryan Pityn, Yurii Kachurak, Volodymyr Faidevych, Rostyslav Turka
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
