Порівняння досвідчених і недосвідчених плавців з інвалідністю: тренувальне навантаження та відновлення в підготовчий період
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.2.02Ключові слова:
відстежування, тренування, інвалідність, періодизація, плавання, спортсменАнотація
Метою дослідження було проведення аналізу тренувального навантаження та відновлення досвідчених і недосвідчених плавців з інвалідністю.
Матеріали та методи. Учасниками дослідження були сім спортсменів-плавців з інвалідністю регіонального рівня, які проходили тренувальні збори в рамках підготовки до Паралімпійських ігор в Індонезії. Групи спортсменів були розподілені за рівнем підготовки та досвідом участі в національних чемпіонатах. Протягом тринадцяти тижнів спортсмени відстежували своє тренувальне навантаження та ступінь відновлення. Для вимірювання внутрішнього тренувального навантаження використовували шкалу Борга CR-10, а ступінь відновлення спортсмена вимірювали за допомогою шкали Загального якісного відновлення (TQR). Для аналізу нормальності та перевірки відмінностей між двома групами використовували програмне забезпечення IBM SPSS Statistics версії 22. Для перевірки статистичної значущості показника суб’єктивно сприйманої напруженості (RPE) за шкалою Борга CR-10 використовували критерій Манна-Уітні, а для перевірки статистичної значущості показника шкали Загального якісного відновлення (TQR) використовували двохвибірковий t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок.
Результати. Середнє значення показника за шкалою Борга CR-10 для групи досвідчених спортсменів становило 7,78±0,47, тоді як для групи недосвідчених спортсменів воно становило 8,28±0,56 (p<0,05). Середнє значення показника суб’єктивно сприйманої напруженості (RPE) у групі досвідчених спортсменів становило 18,24±1,47, а в групі недосвідчених спортсменів воно становило 18,52±1,57 (p>0,05). Крім того, показник RPE за шкалою Борга показує, що тренувальне навантаження досвідчених спортсменів становить 17,12±1,03, що є нижчим за середній показник RPE недосвідчених спортсменів 18,21±1,24, а також середній показник шкали Загального якісного відновлення (TQR) для досвідчених спортсменів становить 18,24±1,47, а для недосвідчених — 18,52±1,55 (p<0,05).
Висновки. Досвідчені параплавці мали статистично значуще відмінне тренувальне навантаження, ніж недосвідчені параспортсмени. Крім того, тренувальне навантаження досвідчених параспортсменів також статистично значуще відрізнялося порівняно зі ступенями відновлення досвідчених і недосвідчених параплавців.
Завантаження
Посилання
Kellmann, M., Bertollo, M., Bosquet, L., Brink, M., Coutts, A. J., Duffield, R., … Beckmann, J. (2018). Recovery and performance in sport: Consensus statement. International Journal of Sports Physiology and Performance, 13(2), 240-245. https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0759 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0759
Schwellnus, M., Soligard, T., Alonso, J.-M., Bahr, R., Clarsen, B., Dijkstra, H. P., … Engebretsen, L. (2016). APPENDIX A Terminology and Definitions for Landslides. British Journal of Sports Medicine, 50(17), 1030. Retrieved from https://bjsm.bmj.com/content/50/17/1030 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096581
McGuigan, M. (2017). Monitoring Training and Performance in Athletes. Auckland: Human Kinetics Publishers Inc. DOI: https://doi.org/10.5040/9781492595618
Halson, S. L. (2014). Monitoring Training Load to Understand Fatigue in Athletes. Sports Medicine, 44, 139-147. https://doi.org/10.1007/s40279-014-0253-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-014-0253-z
McLaren, S. J., Weston, M., Smith, A., Cramb, R., & Portas, M. D. (2016). Variability of physical performance and player match loads in professional rugby union. Journal of science and medicine in sport, 19(6), 493-497. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2015.05.010
Fox, J. L., Stanton, R., Sargent, C., Wintour, S. A., & Scanlan, A. T. (2018, December 1). The Association Between Training Load and Performance in Team Sports: A Systematic Review. Sports Medicine. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0982-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-018-0982-5
Bourdon, P. C., Cardinale, M., Murray, A., Gastin, P., Kellmann, M., Varley, M. C., … Cable, N. T. (2017). Monitoring athlete training loads: Consensus statement. International Journal of Sports Physiology and Performance, 12(August 2018), 161-170. https://doi.org/10.1123/IJSPP.2017-0208 DOI: https://doi.org/10.1123/IJSPP.2017-0208
Hulin, B. T., Gabbett, T. J., Blanch, P., Chapman, P., Bailey, D., & Orchard, J. W. (2014). Spikes in acute workload are associated with increased injury risk in elite cricket fast bowlers. British Journal of Sports Medicine, 48(8), 708-712. https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092524 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092524
Foster, C., Heimann, K. M., Esten, P. L., Brice, G., & Porcari, J. P. (2001). Differences in perceptions of training by coaches and athletes. S Afri J Sports Med, 8(June), 3-7.
Rodríguez-Marroyo, J. A., Medina, J., García-López, J., García-Tormo, J. V., & Foster, C. (2014). Correspondence between training load executed by volleyball players and the one observed by coaches. Journal of Strength and Conditioning Research, 28(6), 1588-1594. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000324 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000324
Doeven, S. H., Brink, M. S., Frencken, W. G. P., & Lemmink, K. A. P. M. (2017). Impaired Player–Coach Perceptions of Exertion and Recovery During Match Congestion. International Journal of Sports Physiology and Performance, 12(9), 1151-1156. https://doi.org/10.1123/ijspp.2016-0363 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2016-0363
Nässi, A., Ferrauti, A., Meyer, T., Pfeiffer, M., & Kellmann, M. (2017). Psychological tools used for monitoring training responses of athletes. Performance Enhancement and Health, 5(4), 125-133. https://doi.org/10.1016/j.peh.2017.05.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.peh.2017.05.001
Bishop, P. A., Jones, E., & Woods, A. K. (2008). Recovery from training: A brief review. Journal of Strength and Conditioning Research, 22(3), 1015-1024. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31816eb518 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31816eb518
Kellman, J., & Beckmann, J. (2018). Sport, Recovery, and Performance. Routledge. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/321170740_Kellmann_J_Beckmann_J_Eds_2018_Sport_Recovery_and_Performance_Abingdon_Routledge
Andrade, D. M., Fernandes, G., Miranda, R., Reis Coimbra, D., & Bara Filho, M. G. (2021). Training Load and Recovery in Volleyball During a Competitive Season. Journal of Strength and Conditioning Research, 35(4), 1082-1088. https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000002837 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002837
Sansone, P., Tschan, H., Foster, C., & Tessitore, A. (2020). Monitoring Training Load and Perceived Recovery in Female Basketball: Implications for Training Design. Journal of Strength and Conditioning Research, 34(10), 2929-2936. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002971 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002971
Tiernan, C., Lyons, M., Comyns, T., Nevill, A. M., & Warrington, G. (2020a). Investigation of the relationship between salivary cortisol, training load, and subjective markers of recovery in elite rugby union players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 15(1), 113-118. https://doi.org/10.1123/ijspp.2018-0945
Wilke, C. F., Wanner, S. P., Santos, W. H. M., Penna, E. M., Ramos, G. P., Nakamura, F. Y., & Duffield, R. (2020). Influence of faster and slower recovery-profile classifications, self-reported sleep, acute training load, and phase of the microcycle on perceived recovery in futsal players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 15(5), 648-653. https://doi.org/10.1123/ijspp.2019-0201 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2019-0201
Collette, R., Kellmann, M., Ferrauti, A., Meyer, T., & Pfeiffer, M. (2018). Relation between training load and recovery-stress state in high-performance swimming. Frontiers in Physiology, 9(JUL). https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00845 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00845
Pollock, S., Gaoua, N., Johnston, M. J., Cooke, K., Girard, O., & Mileva, K. N. (2019). Training regimes and recovery monitoring practices of Elite British swimmers. Journal of Sports Science and Medicine, 18(3).
Sinnott-O’Connor, C., Comyns, T. M., Nevill, A. M., & Warrington, G. D. (2018). Salivary biomarkers and training load during training and competition in Paralympic swimmers. International Journal of Sports Physiology and Performance, 13(7), 839-843. https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0683 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0683
Rosa, J. P. P., Silva, A., Rodrigues, D. F., Menslin, R., Araújo, L. T., Vital, R., … de Mello, M. T. (2020). Association Between Hormonal Status, Stress, Recovery, and Motivation of Paralympic Swimmers. Research Quarterly for Exercise and Sport, 91(4), 652-661. https://doi.org/10.1080/02701367.2019.1696929 DOI: https://doi.org/10.1080/02701367.2019.1696929
Rodríguez-Zamora, L., Iglesias, X., Barrero, A., Torres, L., Chaverri, D., & Rodríguez, F. A. (2014). Monitoring internal load parameters during competitive synchronized swimming duet routines in elite athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 28(3), 742–751. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182a20ee7 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182a20ee7
Kenttä, G., & Hassmén, P. (1998). Overtraining and Recovery A Conceptual Model. Sports Med, 26. DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-199826010-00001
Foster, C., Florhaug, J. A., Franklin, J., Gottschall, L., Hrovatin, L. A., Parker, S., … Dodge, C. (2001). A New Approach to Monitoring Exercise Training. Journal of Strength and Conditioning Research, 15(1), 109-115. https://doi.org/10.1519/00124278-200102000-00019 DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200102000-00019
Arney, B. E., Glover, R., Fusco, A., Cortis, C., de Koning, J. J., van Erp, T., … Foster, C. (2019). Comparison of rating of perceived exertion scales during incremental and interval exercise. Kinesiology, 51(2), 150-157. https://doi.org/10.26582/K.51.2.1 DOI: https://doi.org/10.26582/k.51.2.1
Hutchinson, M. J., Kouwijzer, I., de Groot, S., & Goosey-Tolfrey, V. L. (2021). Comparison of two Borg exertion scales for monitoring exercise intensity in able-bodied participants, and those with paraplegia and tetraplegia. Spinal Cord, 59(11), 1162-1169. https://doi.org/10.1038/s41393-021-00642-4 DOI: https://doi.org/10.1038/s41393-021-00642-4
Borresen, J., & Ian Lambert, M. (2009). The quantification of training load, the training response and the effect on performance. Sports Medicine, 39(9), 779-795. https://doi.org/10.2165/11317780-000000000-00000 DOI: https://doi.org/10.2165/11317780-000000000-00000
Paulson, T. A. W., Mason, B., Rhodes, J., & Goosey-Tolfrey, V. L. (2015). Individualized Internal and External Training Load Relationships in Elite Wheelchair Rugby Players. Frontiers in Physiology, 6(DEC), 388. https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00388 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00388
Sams, M. L., Wagle, J. P., Sato, K., DeWeese, B. H., Sayers, A. L., & Stone, M. H. (2020). Using the Session Rating of Perceived Exertion to Quantify Training Load in a Men’s College Soccer Team. Journal of Strength and Conditioning Research, 34(10), 2793-2799. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003793 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003793
Strzała, M., & Tyka, A. (2009). Physical Endurance, Somatic Indices and Swimming Technique Parameters as Determinants of Front Crawl Swimming Speed at Short Distances in Young Swimmers. Medicina Sportiva, 13(2), 99-107. https://doi.org/10.2478/v10036-009-0016-3 DOI: https://doi.org/10.2478/v10036-009-0016-3
Barbosa, T. M., Fernandes, R. J., Keskinen, K. L., & Vilas-Boas, J. P. (2008). The influence of stroke mechanics into energy cost of elite swimmers. European Journal of Applied Physiology, 103(2), 139-149. https://doi.org/10.1007/s00421-008-0676-z DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-008-0676-z
Matthews, M. J., Green, D., Matthews, H., & Swanwick, E. (2017). The effects of swimming fatigue on shoulder strength, range of motion, joint control, and performance in swimmers. Physical Therapy in Sport, 23, 118-122. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2016.08.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2016.08.011
McKendry, J., Joanisse, S., Baig, S., Liu, B., Parise, G., Greig, C. A., & Breen, L. (2020). Superior Aerobic Capacity and Indices of Skeletal Muscle Morphology in Chronically Trained Master Endurance Athletes Compared With Untrained Older Adults. The Journals of Gerontology: Series A, 75(6), 1079-1088. https://doi.org/10.1093/GERONA/GLZ142 DOI: https://doi.org/10.1093/gerona/glz142
Mersmann, F., Charcharis, G., Bohm, S., & Arampatzis, A. (2017). Muscle and tendon adaptation in adolescence: Elite volleyball athletes compared to untrained boys and girls. Frontiers in Physiology, 8(JUN), 417. https://doi.org/10.3389/FPHYS.2017.00417/BIBTEX DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00417
Ferioli, D., Bosio, A., Bilsborough, J. C., Torre, A. La, Tornaghi, M., & Rampinini, E. (2018). The Preparation Period in Basketball: Training Load and Neuromuscular Adaptations. International Journal of Sports Physiology and Performance, 13(8), 991-999. https://doi.org/10.1123/IJSPP.2017-0434 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0434
Al-Muraikhy, S., Ramanjaneya, M., Dömling, A. S., Bettahi, I., Donati, F., Botre, F., … Elrayess, M. A. (2021). High Endurance Elite Athletes Show Age-dependent Lower Levels of Circulating Complements Compared to Low/Moderate Endurance Elite Athletes. Frontiers in Molecular Biosciences, 8. https://doi.org/10.3389/fmolb.2021.715035 DOI: https://doi.org/10.3389/fmolb.2021.715035
Horta, T. A. G., Bara Filho, M. G., Coimbra, D. R., Miranda, R., & Werneck, F. Z. (2019). Training Load, Physical Performance, Biochemical Markers, and Psychological Stress During a Short Preparatory Period in Brazilian Elite Male Volleyball Players. Journal of Strength and Conditioning Research, 33(12), 3392–3399. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002404 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002404
Selmi, O., Ouergui, I., Castellano, J., Levitt, D., & Bouassida, A. (2020a). Effect of an intensified training period on well-being indices, recovery and psychological aspects in professional soccer players. Revue Europeenne de Psychologie Appliquee, 70(6). https://doi.org/10.1016/j.erap.2020.100603
Romero, S. A., Minson, C. T., & Halliwill, X. R. (2017). The cardiovascular system after exercise. Journal of Applied Physiology, 122(4), 925-932. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00802.2016 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00802.2016
Tiernan, C., Lyons, M., Comyns, T., Nevill, A. M., & Warrington, G. (2020b). Investigation of the relationship between salivary cortisol, training load, and subjective markers of recovery in elite rugby union players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 15(1), 113–118. https://doi.org/10.1123/ijspp.2018-0945 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2018-0945
Peake, J. M., Neubauer, O., Walsh, N. P., & Simpson, R. J. (2017). Recovery of the immune system after exercise. Journal of Applied Physiology, 122(5), 1077-1087. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00622.2016 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00622.2016
Doherty, R., Madigan, S. M., Nevill, A., Warrington, G., & Ellis, J. G. (2021). The sleep and recovery practices of athletes. Nutrients, 13(4). https://doi.org/10.3390/NU13041330 DOI: https://doi.org/10.3390/nu13041330
Crowther, F. A., Sealey, R. M., Crowe, M. J., Edwards, A. M., & Halson, S. L. (2019). Effects of Various Recovery Strategies on Repeated Bouts of Simulated Intermittent Activity. Journal of Strength and Conditioning Research, 33(7), 1781–1794. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002396 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002396
Pimenta, E., Barbosa Coelho, D., Capettini, L., Gomes, T., Pussieldi, G., Ribeiro, J., … Silami-Garcia, E. (2015). Analysis of creatine kinase and alpha-actin concentrations in soccer pre-season. [Análise das concentrações de creatina quinase e alfa -actina no futebol pré-temporada]. Revista Brasileira de Ciência e Movimento: RBCM, 23(4), 5–14. Retrieved from http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&db=s3h&AN=112029788&site=ehost-live DOI: https://doi.org/10.18511/0103-1716/rbcm.v23n4p5-14
Bonnar, D., Bartel, K., Kakoschke, N., & Lang, C. (2018, March 1). Sleep Interventions Designed to Improve Athletic Performance and Recovery: A Systematic Review of Current Approaches. Sports Medicine. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/s40279-017-0832-x DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-017-0832-x
Caia, J., Scott, T. J., Halson, S. L., & Kelly, V. G. (2018). The influence of sleep hygiene education on sleep in professional rugby league athletes. Sleep Health, 4(4), 364–368. https://doi.org/10.1016/J.SLEH.2018.05.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleh.2018.05.002
de Mello, M. T., Simim, M. A. de M., Narciso, F. V., Rosa, J. P. P., Rodrigues, D. F., Freitas, L. de S. N., … Silva, A. (2020). Duration and quality of sleep in sprint and recovery performances among elite swimmers. Revista Brasileira de Medicina Do Esporte, 26(2). https://doi.org/10.1590/1517-869220202602220003 DOI: https://doi.org/10.1590/1517-869220202602220003
Duggan, J. D., Moody, J. A., Byrne, P. J., Cooper, S., & Ryan, L. (2021). Training Load Monitoring Considerations for Female Gaelic Team Sports: From Theory to Practice. DOI: https://doi.org/10.3390/sports9060084
Selmi, O., Ouergui, I., Castellano, J., Levitt, D., & Bouassida, A. (2020b). Effect of an intensified training period on well-being indices, recovery and psychological aspects in professional soccer players. Revue Europeenne de Psychologie Appliquee, 70(6). https://doi.org/10.1016/j.erap.2020.100603 DOI: https://doi.org/10.1016/j.erap.2020.100603
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Kunjung Ashadi, Oktia Woro Kasmini Handayani, Hari Setijono, Tri Rustiadi, Sugiharto, Soegiyanto
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
